#LegalQuestions: Правові аспекти подання та розгляду звернень громадян

Наказом Міністерства юстиції України від 15.02.2017 № 388/5 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.02.2017 №229/30097 (далі – Порядок) визначено процедуру розгляду звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації у разі, якщо суб’єкт відносин у сфері доступу — запитувач інформації є фізичною особою або громадським об’єднанням без статусу юридичної особи (далі — запити на отримання публічної інформації), здійснення контролю за дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян, загальні засади ведення діловодства за зверненнями громадян та запитами на отримання публічної інформації у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління.

Одночасно з прийняттям Порядку втратив чинність наказ Міністерства юстиції України від 18.03.2004 № 26/5 «Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління» (далі – Інструкція).

У Порядку залишилися основні поняття та терміни закріплені Конституцією України та Законом України «Про звернення громадян» (далі – Закон), до прикладу право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, є невід’ємним правом кожного, закріпленим у статті 40 Конституції України. При цьому, воно не може бути обмежене за жодних обставин. Реалізуючи своє право на звернення, громадяни отримують можливості участі в управлінні державними і громадськими справами, впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Водночас, слід підкреслити, що в даному Порядку з’явився новий спосіб подачі звернення, а саме через мережу Інтернет.

Електронне звернення — це письмове звернення, надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку. В електронному зверненні повинно бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, а також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Електронне звернення, надіслане без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати. Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення та надсилання електронної форми, яка розміщується на веб-сторінках до офіційного веб-порталу Мін’юсту та органу і установи юстиції у мережі Інтернет.

Так, згідно пункту 5 розділу ІІ Порядку письмові (електронні) звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону.

Також у Порядку передбачені розширені поняття звернень за ознакою надходження: первинні, повторні, дублетні, неодноразові, масові, а саме:

📌Первинні — звернення, які надійшли від окремої особи (групи осіб), яка вперше звернулася до Мін’юсту, органу та установи юстиції;

🔹надійшли від окремої особи (групи осіб), яка не вперше звернулася до Мін’юсту, органу та установи юстиції, але питання, що порушене у зверненні, жодним чином не стосується попередніх звернень, або є достатньо підстав для визнання звернення первинним;

🔹надійшли від окремої особи (групи осіб), яка не вперше звернулася до Мін’юсту, органу та установи юстиції, але попередні звернення з питання, що порушене у зверненні, визнавались анонімними.

📌Повторні — звернення, у яких:

🔹викладається звернення від того самого громадянина з того самого питання, якщо перше не вирішено по суті або вирішено в неповному обсязі;

🔹оскаржується рішення, прийняте у зв’язку з попереднім зверненням громадянина;

🔹повідомляється про несвоєчасний розгляд попереднього звернення, якщо з часу його надходження минув визначений законодавством строк розгляду, проте відповідь громадянину не надавалася;

🔹звертається увага на інші недоліки, допущені під час вирішення попереднього звернення громадянина;

🔹викладається звернення від того самого громадянина з того самого питання, якщо перше вирішено по суті.

📌Дублетні — звернення тієї самої особи (групи осіб) з того самого питання, що відправлені особою різним адресатам та надіслані ними на розгляд за належністю до Мін’юсту, органу та установи юстиції.

📌Неодноразові — звернення особи (групи осіб), які надійшли до Мін’юсту, органу та установи юстиції з того самого питання, що і попереднє звернення, проте на попереднє звернення відповідь ще не надана, а визначений законодавством строк його розгляду ще не закінчився.

📌Масові — звернення, що надходять у великій кількості від різних громадян з однаковим змістом або суттю питання.

Крім того, норми Порядку визначають дії відносно анонімних звернень. Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про звернення громадян» та пункту 14 Розділу ІІ письмові звернення, запити на отримання публічної інформації без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними і розгляду не підлягають.