#LegalQuestions: Визнання та виконання рішення суду України на території країн Співдружності Незалежних Держав (СНД)

На теперішній час актуальним є питання, щодо визнання та виконання рішень українських судів у цивільних або сімейних справах, виконання яких необхідно здійснити за кордоном, зокрема на території країни СНД.

Визнання та виконання рішень судів України на території країн СНД регулюється розділом ІІІ Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (далі – Конвенція).

Конвенція надає можливість визнання та виконання судових рішень, ухвалених у цивільних і сімейних справах, а також вироків у частині цивільного позову, залежно від того чи потребують вони примусового виконання, чи ні. Вона діє у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменістаном.

Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, що проживають на її території, користуються на територіях всіх інших Договірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Договірної Сторони (ст.1 Конвенції).

Судові рішення які потребують примусового виконання (наприклад, про стягнення боргу, стягнення аліментів тощо), згідно вимог статті 54 вказаної Конвенції, може виконуватися на території країни – учасниці Конвенції лише після проходження у її компетентному суді спеціальної процедури його визнання та допуску до виконання.

З метою звернення з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентного органу запитуваної держави заінтересована особа звертається до суду України, який ухвалив рішення, для отримання документів, передбачених статтею 53 Конвенції.

З метою підготовки належного пакету матеріалів суд надає наступні документи:

— засвідчена належним чином копія судового рішення;

— довідка про те, що рішення (вирок) набрало законної сили;

— довідка стосовно виконання частини рішення (вироку) або невиконання рішення (вироку) на території України;

— якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні — довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду.

Зацікавлена особа до зазначених документів додає своє клопотання про визнання та виконання рішення українського суду, яке складається у довільній формі, на ім’я «компетентного суду» держави, де необхідно виконати судове рішення.

Клопотання про визнання та виконання рішення українського суду подається у письмовій формі і повинно містити наступну інформацію:

— повне прізвище, ім′я та по батькові стягувача, його домашня адреса та, у разі необхідності, рахунок, на який слід перераховувати стягнуті з боржника кошти,

— повне прізвище, ім′я та по батькові боржника, його домашня адреса та, якщо це відомо стягувачеві, місце роботи боржника,

— повна назва суду, який постановив рішення, дата винесення рішення та його резолютивна частина.

Відповідно до вимог статті 17 Конвенції у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою. Тобто усі документи повинні бути складені російською мовою або містити засвідчений переклад на російську мову.

Отже, у разі дотримання усіх вимог, що передбачені процедурою визнання та виконання рішення українського суду за кордоном, суд виносить ухвалу про визнання та виконання рішення українського суду на своїй території.