#LegalQuestions: Компенсація за відпустку при звільненні, при переведенні на іншу посаду чи підприємство

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Правовідносини, пов’язані з щорічними відпустками державних службовців, регулюються Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року  № 889-VІІІ (далі – Закон № 889-VІІІ) та надаються у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

Відповідно до статті 75 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та статті 6 Закону № 504 щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до статей 57 та 58 Закону № 889-VІІІ державним службовцям надається щорічна  основна оплачувана відпустка  тривалістю 30  календарних  днів,  якщо  законом  не передбачено більш тривалої відпустки, а також за кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби надається один календарний день щорічної  додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів. Механізм надання додаткових оплачуваних відпусток державним службовцям за стаж державної служби визначений постановою Кабінету Міністрів України від  6 квітня 2016 року  № 270 (далі – постанова КМУ 270).

Статтями 83 КЗпП України, 24 Закону № 504  передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

При цьому, у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Статтею 4 Закону № 504 встановлено види відпусток і визначено, які саме відпустки відносяться до щорічних:
— основна відпустка (стаття 6 цього Закону);
— додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);
— додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до постанови КМУ 270 додаткова відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток.

Під час звільнення державного службовця йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні додаткової відпустки.

При переведенні працівника на іншу посаду в межах одного органу, тобто при відсутності факту звільнення працівника, грошова компенсація за не використані відпустки не виплачується. У такому випадку працівникові надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому часу на кожній посаді.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону № 504 у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Відповідно до статей 83 КЗпП України та 24 Закону № 504:
— особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається;
— у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

Слід також пам’ятати, що при звільненні осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не виплачується компенсація за відпустки передбачені цими Законами, оскільки вони не належать до виду щорічних.