#LegalQuestions: Діджитал формат стягнення боргів

Оскільки паперовий документообіг з установами банків не сприяв досягненню мети виконавчого провадження, якої, передусім,  є підвищення рівня фактичного виконання рішень, до того ж, на практиці траплялися випадки, що до накладення арешту боржники встигали  вивести кошти з рахунків, а іноді документи виконавчого провадження втрачалися і не надходили до банку, наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2021 № 1061/5   було внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2019 № 1203/5 «Про затвердження Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках», згідно яких, починаючи з липня 2021 року, арештовуються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження шляхом інформаційної взаємодії виконавців та установ банків кошти на банківських рахунках не тільки боржників-неплатників аліментів, а боржників по всіх виконавчих документах, які передбачають стягнення коштів. Крім того, діджиталізовано процес отримання виконавцями інформації про номери рахунків боржників та сум коштів, які наявні на таких рахунках. Тож, формат діджиталізації стягнення боргів, передусім, стали інструментом формування цифрового та інформаційного безбар’єрного простору.

Порядок автоматизованого арешту коштів та про зняття арешту з коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями

Новели у діджиталізації стягнення боргів, передусім, стали інструментом формування цифрового та інформаційного безбар’єрного простору, а також заощадження витрат виконавчого провадження, які складаються, зокрема, із витрат, пов’язаних із пересилання документів виконавчого провадження, тобто витрат на послуги поштового зв’язку (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини).

Так, із застосуванням автоматизованого арешту коштів та зняття арешту з коштів боржника відтепер за будь-яким виконавчим провадженням про стягнення коштів виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження виносить у формі електронного документа постанови про арешт коштів, про зняття арешту з коштів, про скасування постанови про арешт коштів, про закінчення виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», або про скасування заходів примусового виконання на підставі частини четвертої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», на які накладається кваліфікований електронний підпис виконавця.

Вказані постанови стають доступними для завантаження банками у день їх формування в автоматизованій системі виконавчого провадження та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.

Інформаційні системи банків   після отримання постанов в стислі строки  формують відповідні повідомлення про прийняття постанов до виконання банком, які відправлять до автоматизованої системи виконавчого провадження, а відповідальні особи банку здійснюють відповідні процедури згідно з внутрішніми правилами банку.

Про результат виконання постанов, про наявність/відсутність коштів на рахунку боржника для її виконання в інформаційній системі банків   формується повідомлення, яке відправляється до автоматизованої системи виконавчого провадження.

У разі відмови у виконанні постанов також в  інформаційній системі банків  формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Звертаємо увагу, що окреме судове рішення про накладення арешту на кошти боржника  не потрібно, оскільки у відповідності до статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на кошти боржника є одним із заходів примусового виконання рішень.

До того ж, оновлений порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках застосовується тільки виконавцем у разі відкриття виконавчого провадження.

На сьогоднішній день, така взаємодія здійснюється з наступними банківськими установами: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «УкрСиббанк», АТ «Банк Авангард», АТ «Альфа-Банк», проте переваги навіть лише такої електронної взаємодії, більш ніж очевидні, оскільки органами державної виконавчої служби Запорізької області за 2021 рік було стягнуто за рішеннями про стягнення коштів на користь стягувачів понад 443 млн. грн.

Порядок виконання банками вимог виконавців на отримання інформації стосовно наявності  та стану рахунків боржника

Вже майже півроку оновлений автоматизований арешт коштів боржників на банківських рахунках, який передбачає не тільки накладення арешту на кошти або  зняття арешту з коштів шляхом винесення постанов про арешт коштів та про зняття арешту з коштів боржника, а також й отримання виконавцями інформації про рахунки боржників у банках у формі електронного документа та прийняття їх до виконання банками, для підтвердження достовірності та цілісності даних в яких використовується кваліфікована електронна печатка.

Так, з метою оперативного отримання інформації виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження створює вимогу стосовно наявності та стану рахунків боржника, яка має відповідати вимогам, встановленим частиною другою статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пунктом 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267.

Вимоги стають доступними для завантаження банками у день їх підписання уповноваженими особами.

В подальшому, інформаційні системи банків за допомогою прикладного програмного інтерфейсу в стислі строки «обробляють» вимоги виконавців шляхом формування повідомлення, де зазначають інформацію стосовно наявності та стану рахунків боржника, передбачену абзацом другим пункту 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267, яке негайно відправляється до автоматизованої системи виконавчого провадження.

У разі відмови у наданні інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника формується повідомлення з обґрунтуванням причини такої відмови, яке також відправляється до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Кошти на рахунках арештовані: що робити?

Для того, аби арешт коштів не став для людини неприємним сюрпризом – існує декілька «електронних платформ», на яких можливо самостійно дізнатися про наявність боргів, це:
Єдиний реєстр боржників – http://erb.minjust.gov.ua;
Автоматизована система виконавчого провадження — http://asvpweb.minjust.gov.ua;
електронний сервіс державних послуг – Дія http://diia.gov.ua/ (мобільний додаток з цифровими документами і Єдиним порталом державних послуг).

При виявленні відомостей щодо себе необхідно звернутися до того органу державної виконавчої служби, в якому наявне виконавче провадження, або до приватного виконавця, який здійснює примусове виконання рішення, за отриманням інформації про стан виконавчого провадження з метою сплати боргу для «разблокування» коштів.
Порядок та підстави зняття арешту з коштів встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Так, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з коштів боржника арешт з таких коштів знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець також зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України «Про виконавче провадження», а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34  Закону України «Про виконавче провадження».

Також підставами для зняття виконавцем арешту з коштів боржника є:
отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
рішення суду про зняття арешту з коштів.

При здійсненні виконавчого провадження виконавці накладають арешти на кошти боржника, що перебувають на рахунках, на які, в тому числі, можуть надходити «соціальні або зарплатні кошти».
Варто враховувати аспект захищеності рахунків для громадян, оскільки при їх відкритті банк оформлює банківську картку, на яку, як правило, може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). У відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» рішення виконавця про арешт коштів боржник може оскаржити виключно до суду, проте, наразі, відсутня «єдина судова практика» щодо правомірності або неправомірності накладення виконавцями арештів на кошти боржника, що перебувають на рахунках,  на які надходять «соціальні або зарплатні кошти».

Введення оновленого Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках надало можливість виконавцям суттєво заощаджувати не тільки час, а також витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень  про стягнення коштів.

#LegalQuestions
#Безбар’єрність
#bezbariernist #barrierfree #BarrierFree_Ukraine #Безбарєрність