#Legal Questions: Нормативно-правові акти окупантів: вірити чи не вірити?

Через військову агресію російської федерації багато громадян України залишилися на окупованій території та потребують допомоги, у тому числі юридичної. Сьогодні поговоримо про те, чи варто вважати законними нормативно-правові акти окупаційної влади і чи мають вони правові наслідки.

Перше, що слід згадати: Україна є суверенною, правовою державою. У нашій країні діє принцип верховенства права. А це значить, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України).

Крім того, частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядка, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Винятком можна вважати документи, які підтверджують факт:

• 📌народження;
• 📌смерті;
• 📌реєстрації або розірвання шлюбу.

Вони додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Вся відповідальність за порушення державного суверенитету, територіальної цілісності, інших норм і свобод людини, закріплених у Конституції і законах України, покладається на російську федерацію як на державу-окупанта, у відповідності до норм міжнародного права.

Примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України (частини третя, четверта статті 5 цього Закону).

Таким чином, нормативно-правові акти окупаційних сил та окупаційних адміністрацій російської федерації є нікчемними, не створюють жодних правових наслідків. Причому нікчемність цих актів не підлягає оскарженню та не може бути скасована.