#Legal Questions, #Безбар’єрність: Як вмовити людей старшого віку переїхати у безпечне місце?

Вінстон Черчилль якось сказав: “Евакуацією війну не виграти” і старше покоління українців прекрасно пам’ятає розповіді батьків про життя в окупації, відношення німців до цивільного населення, виживання та очікування на “своїх”. У цьому відношенні сьогоднішня війна мало чим відрізняється від тодішньої: попри обстрілі, попри життя у підвалах, страждання та очікування на черговий “прильот”, люди лишаються до останнього у своїх будинках та квартирах. Більшість серед них, як і раніше, це люди похилого віку. Як вмовити їх переїхати у більш безпечне місце? Про це далі.

Небезпечний дім: поради психолога

З віком ми надзвичайно звикаємо до своєї домівки, рідних речей, адже вони “обростають” спогадами і тоді дім перетворюється на фортецю, лишити яку для багатьох надзвичайно тяжко. Ще одна причина небажання переїхати у безпечне місце для людей старшого віку — небажання стати тягарем для близьких. У сумі всі ці фактори, разом з фінансовою нестабільністю, небажанням виживати на новому місці, страхами лишитися на вулиці тощо “залишають” таких людей вдома. Евакуація — не для них. Як же допомогти людям старшого віку і вмовити? Є декілька слушних порад психологів:

👆🏿Шукайте альтернативи.

Якщо мова йде про приватний будинок, відразу знаходьте варіанти його захисту хоча б від мародерів. Попросіть сусідів чи людей, які лишаються у цьому населеному пункті постерегти житло. Поміркуйте вголос, що будинок завжди можна відремонтувати після обстрілів, що життя важливіше за все. Знайдіть безпечне місце для такої людини і розкажіть, як вона там буде жити, що їй варто знати. Не приховуйте правди, скоріше навпаки — скажіть все, щоб відпав страх перед невідомим.

👆🏿Спостерігайте.

Почуйте доводи людини і причини не їхати, по можливості спростуйте кожен пункт, якщо він не один. Оцініть, що важливо для особи. Якщо це онуки, наприклад, то порадійте, що вони зможуть бачитися з бабцею чи дідусем у безпечному місці частіше, ніж тут. Якщо є цінні речі, з якими людина не хоче розлучатися, візьміть їх з собою тощо.

👆🏿Дайте можливість вибору.

Поважайте думку людини, навіть якщо вона вирішить лишитися у небезпечному місті. Це її вибір. Ваш тон не має бути підвищеним, слова грізними чи лякливими. 

👆🏿Допоможіть зібрати речі.

Це вкрай необхідна умова, адже під час збору можна знайти компроміси та обговорити важливі умови перебування в іншому місті. Зберіть ліки, одяг, взуття. Не забувайте про улюблені речі, документи, гроші.

👆🏿Допоможіть згадати про хобі. 

Якщо ви погано знаєте людину, просто спитайте, чим вона любить займатися. Можливо, це порпання у квітах чи різьба по дереву, в’язання чи шахи. Це може бути що завгодно. Поміркуйте, як і де людина старшого віку буде займатися улюбленою справою і скажіть їй про це. Це дасть спокій хоча б тому, що вона знатиме, чим займатиметься. Хобі надзвичайно корисне у такі складні часи, воно відволікає, приносить втіху, займає думки.

👆🏿Заспокойте.

Спитайте, що любить людина, які її мрії, нехай вона розкаже вам про щасливі моменти у своєму житті. Згадайте разом про щось важливе і приємне. Можете заспівати. Ваша підтримка знизить рівень стресу та заспокоїть. 

Люди старшого віку — особлива соціальна група, яка потребує постійної допомоги і не тільки фінансової, але й психологічної. А психологічне здоров’я — неодмінна частина загального здоров’я, і безбар’єрний простір просто неможливий без цієї надзвичайно важливої складової.