#Legal Questions: Прийняття нотаріусом у депозит грошової суми та цінних паперів

Нормами чинного законодавства передбачено, що державні та приватні нотаріуси у випадках, передбачених законодавством України, приймають у депозит грошові суми та цінні папери. Вказане питання регулюється п. 18 статті 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року №3425-ХІІ (далі- Закон України «Про нотаріат») та главою 21 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок).

Необхідність у вчиненні такої нотаріальної дії може виникнути, зокрема, якщо боржник бажає повернути грошові кошти, а кредитор не хоче отримувати кошти, розраховуючи на отримання відсотків по цьому боргу. Також, наприклад, коли власник квартири ухиляється від прийняття від наймача орендної плати з метою подальшого розірвання договору найму і виселення наймача.

З метою уникнення відповідальності за прострочення повернення боргу (штрафу, пені), боржник має можливість звернутися до нотаріуса і внести кошти в депозит приватного нотаріуса або ж державної нотаріальної контори.

Статтею 537 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV  регламентовано, що  внести грошові кошти в депозит нотаріуса, нотаріальної контори боржник також може в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання, ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку, відсутності представника недієздатного кредитора.

Ведення обліку депозитних операцій нотаріусами України здійснюється у порядку, установленому Міністерством юстиції України, зокрема, відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010  № 3253/5, нотаріусом ведеться:

📌книга обліку депозитних операцій державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса;

📌книга обліку депозитних операцій державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса;

📌квитанційні книжки про прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів. 

Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем  виконання зобов’язання, що передбачено нормами статті 85 Закону України «Про нотаріат».

Підставою прийняття грошових сум або цінних паперів у депозит для передавання кредитору, відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 глави 21 розділу ІІ Порядку, є відповідна заява заінтересованої особи (боржника) або заява ліквідатора громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Заява підлягає реєстрації нотаріусом у книзі вхідної кореспонденції.

У разі прийняття у депозит для передачі за належністю грошових сум або цінних паперів державними нотаріусами справляється державне мито в розмірі, установленому чинним законодавством, що передбачено пунктом 4 глави 21 розділу ІІ Порядку. При цьому, приватними нотаріусами справляється плата відповідно до статті 31 Закону України «Про нотаріат». 

Заява боржника має містити відомості:

📌щодо особи, від якої прийнято внесок у депозит, а також щодо особи, для передачі якій його внесено, а саме:

а) для фізичних осіб — прізвище, ім’я, по батькові, серію та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків;

б) для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження та податковий номер, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місцезнаходження або інші відомості щодо особи, для передачі якій робиться внесок, невідомі, то в заяві вказуються останні відомі особі, що звернулася до нотаріуса, відомості);

📌щодо мети чи виконання якого зобов’язання зроблено внесок;

📌щодо причин, з яких зобов’язання не може бути виконане безпосередньо.

Внесення грошових коштів у депозит нотаріуса проводиться будь-яким шляхом, внесення переказу готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса тощо. 

Відповідно до змін підпункту 10.2 пункту 10 глави 21 Розділу ІІ Порядку, внесених до Порядку наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» (далі – Наказ                   № 1118/5), що набрали чинності 19 березня 2022 року, строк зберігання грошових сум та цінних паперів в депозиті державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса зменшено з трьох років до одного року. Після спливу зазначеного строку невитребувані з депозиту державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса грошові суми та цінні папери, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, підлягають перерахуванню до Державного бюджету України в порядку, установленому чинним законодавством України.