#LegalQuestions: Спадщина — прийняти чи відмовитись?

Поряд з можливістю прийняти спадщину законодавством передбачено можливість і відмовитися від неї. У яких випадках і кому це стане у нагоді❓
Майже усім відомо, що для оформлення спадщини, спадкоємцям спочатку необхідно її прийняти, тобто в 6-ти місячний термін з дня смерті спадкодавця звернутися до нотаріуса за останнім місцем проживання померлого із заявою про прийняття спадщини. Після цього починається процедура оформлення спадщини — процес підготовки документів для видачі свідоцтва про право на спадщину. 💁Проте, поряд з можливістю прийняти спадщину законодавством передбачено можливість і відмовитися від неї.
⚠️В житті трапляються ситуації, коли прийняття спадщини є небажаним, або ж один зі спадкоємців хоче відмовитися від своєї частки спадщини на користь іншого.
✔️При вирішенні питання щодо доцільності прийняття спадщини, спадкоємцям слід розуміти, що крім майна спадкодавця і його прав, до спадщини входять і його обов’язки, такі як борги, зобов’язання тощо. Саме це і є найпоширенішою причиною відмови від прийняття спадщини.
Наприклад, спадкоємцю відомо, що у спадкодавця були борги💰, які перевищують вартість успадкованого майна, відповідно, витрачати час, сили і гроші на оформлення такої спадщини немає сенсу; або ж, спадкоємцем за заповітом є нерезидент України (іноземець), якому необхідно буде сплатити податки великих розмірів, тому оформлення спадщини для нього може бути невигідним; або громадянину іншої країни заповіли земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку після оформлення він буде зобов’язаний продати, в такому випадку спадкоємець може виявити бажання відмовитися від спадщини на користь спадкоємця — громадянина України.
🔰ℹ️Для того щоб зрозуміти, як краще поводитися в тій чи іншій ситуації, розглянемо особливості відмови від спадщини.
✅Перш за все, важливо розуміти, що спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі, не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи із застереженням. Це означає, що спадкоємець може або прийняти все майно, яке належить йому за законом або за заповітом, або ж відмовитися від усього майна, тобто прийняти частину спадкового майна, а від частини відмовитися – не можна.
Наприклад, якщо спадкоємцю за законом або заповітом належить земельна ділянка і будинок, то він не може відмовитися тільки від земельної ділянки, а будинок в спадщину прийняти. Якщо спадкоємець подасть заяву про відмову від прийняття спадщини, то відмовиться і від земельної ділянки, і від будинку. В такому разі, краще подати заяву про прийняття спадщини і разом з іншими спадкоємцями (якщо такі є) укласти договір про поділ спадщини і отримати саме те майно, яке є бажання успадкувати.
✅Якщо ж все-таки рішення про відмову від прийняття спадщини прийнято, варто розібратися як правильно це зробити.
📝Заява про відмову від прийняття спадщини подається спадкоємцем нотаріусу, у якого вже заведено спадкову справу, а якщо справа не заводилася — будь-якому нотаріусу за останнім місцем проживання померлого. Окрім того, зазначена заява подається спадкоємцем особисто, або направляється поштою, в такому випадку підпис спадкоємця обов’язково📍 має бути нотаріально посвідчений.
Представник за довіреністю не має❌ права подавати від імені спадкодавця заяву про відмову від прийняття спадщини, оскільки це заборонено законом. Термін для подачі цієї заяви такий самий, як і для заяви прийняття спадщини, і становить 6 місяців з дня смерті спадкодавця.
❗️Також, важливо зазначити, що з метою максимального попередження порушення прав спадкоємця, який може не розуміти наслідків такої відмови, законом передбачено та визначено ряд правил для відмови від прийняття спадщини певними категоріями осіб, а саме:
🔹 фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини лише за згодою піклувальника і органу опіки та піклування;
🔸 неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини виключно за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування;
🔹батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
📌❓🤔Що ж робити, якщо заява про відмову від спадкування вже подана, але потім обставини змінилися, і спадкоємець все-таки вирішив прийняти свою спадщину?
📍Мало хто знає, але спадкоємець має право протягом 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця таку заяву відкликати без зазначення причин! Таким чином, спадкоємцю надається термін для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, протягом якого потрібно вирішити як вчинити з майном, яке спадкується.
У будь-якому випадку, перед прийняттям цього важливого рішення, рекомендуємо зважити всі «за» і «проти» та порадитися з нотаріусом. 👨‍💻👩‍💼
⚠️Окрім того, відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, передбачених чинним законодавством, зокрема: особа на момент відмови від спадщини не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; особа відмовилася від спадщини під впливом помилки, обману, або під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.
❗️❗️❗️ І наостанок зауважуємо, що рішення прийняти або відмовитися від прийняття спадщини – це особисте рішення та право, проте ніяк не обов’язок спадкоємця!