Сьогодні у рубриці #LegalQuestions розкриваємо основні питання, які виникають при подачі звернення громадянами при реалізації свого законного права

В який термін має бути розглянуто звернення громадянина?

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, начальник Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

В який термін має бути розглянуто запит ?

          Відповідь на запит має бути надана упродовж 5 робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Які питання порушені у зверненнях не стосуються компетенції Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), приклади таких звернень?

Трапляються випадки надходжень звернень громадян, які не відносяться до компетенції Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), такі як: скарги на суддів, на органи прокуратури, поліції, звернення, що стосуються питання діяльності служби або банківської системи, щодо надання громадянам безоплатної вторинної правової допомоги, питання роботи  органів міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації України – це ті питання, на які Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не в компетенції розглядати та надавати обґрунтовану відповідь.

          Чим відрізняється запит на інформацію від звернення громадян?

Іноді громадяни не відрізняють  запит на публічну інформацію від звернення громадян (які мають різну юридичну природу), що, у свою чергу, ускладнює механізм реалізації права громадян на доступ до публічної інформації.

Передусім, ці поняття відрізняються між собою нормативно-правовим регулюванням. Так, питання практичної реалізації громадянами права на звернення регулюється Законом України «Про звернення громадян», а запити на інформацію — Законом України «Про доступ до публічної інформації». Ці категорії мають абсолютно різний зміст: запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, яка перебуває у його володінні. А під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Мета їх також різна: запит на інформацію подається з метою реалізувати  конституційне право на отримання інформації, передбачене статтею 34 Конституції України, а звернення — з метою реалізації цілого ряду конституційних прав (не лише реалізовувати право на звернення, а і право на участь в управлінні державними справами та інше).

          Якими способами можна подати звернення громадян до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)?

Звернення можна подати, як усно, зокрема, на особистому прийомі або за допомогою засобів зв’язку через визначені телефонні «гарячі лінії», так і письмово: надіслати поштою чи з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення), подати заяву за адресою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) або залишити звернення  у  скриньці  «Для звернень громадян», яка  розміщується у приміщенні управління.

         Якими способами можна подати запити на публічну інформацію до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)?

Запити можна подавати в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Які вимоги до оформлення звернень громадян?

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Письмові звернення, без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними і розгляду не підлягають.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян».

      Які вимоги до оформлення запитів на публічну інформацію?

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.

Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.