Фізичний примус як причина неосудності

Частина території України, на жаль, ще досі знаходиться в окупації. Громадяни, які з різних причин залишилися у своїх домівках та вимушені терпіти окупаційну владу, часто зіштовхуються з насильством та жорстокістю. Зазначимо, що згідно з чинним законодавством України, фізичний примус належать до причин неосудності.

Положеннями статті 40 Кримінального кодексу України передбачено, що не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного або психологічного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Що слід розуміти під поняттям “фізичний примус”? Яка його правова природа? Про це далі.

Отже, фізичний примус – це протиправний силовий, фізичний вплив на людину з метою примусити її вчинити кримінальне правопорушення. Непереборним визнається такий фізичний примус, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю) — частина 2 статті 40 Кримінального кодексу України. Іншими словами, Закон звільняє від відповідальності людину, яка зазнала силового впливу і не могла керувати своїми діями. У таких випадках виключається вольова ознака осудності, що є складовою будь-якого злочину. Фізичний примус також порушує інтелектуальну діяльність людини.

Таким чином, серед обставин, які виключають злочинність діяння людини, передбачені законодавством, є такі, що стосуються застосування фізичного примусу. Це поняття виключає свідомий вибір людини, проти якої спрямоване насилля. Але термін не виключає суспільної небезпеки й кримінальної протиправності самого вчинку.