Як посвідчити заповіт від імені особи, яка не може його прочитати та підписати ?

Посвідчення заповіту від імені особи, яка не може прочитати та підписати заповіт

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 Цивільного кодексу України). Його значення полягає в тому, щоб визначити порядок переходу майна, майнових прав та обов’язків до певних осіб, який буде існувати після смерті заповідача.

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років та здатна своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Також, повну цивільну дієздатність набуває особа в разі реєстрації шлюбу до досягнення повноліття, особа, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, неповнолітня особа, яка записана батьком або матір’ю дитини, особа, яка досягла 16 років і отримала свідоцтво про право на заняття підприємницькою діяльністю.

Право на заповіт здійснюється особисто. Посвідчення заповіту через представників не допускається.

За своєю юридичною природою заповіт це односторонній правочин з волевиявленням однієї особи (за винятком заповіту подружжя), внаслідок чого після її смерті у осіб, зазначених у заповіті, виникає чи зникає право на одержання спадщини.

Заповіт обов’язково складається у письмовій формі. В тексті заповіту  зазначається місце та час його складення, дата та місце народження заповідача (стаття 1247 Цивільного кодексу України).

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншою посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії.

Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповідач має особисто прочитати текст заповіту вголос.

В тих випадках, коли через фізичні вади заповідач не може сам прочитати заповіт, його посвідчення повинно відбуватися не менше ніж при двох свідках.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Присутність свідків також необхідна для того, щоб, у разі необхідності  підтвердити стан, у якому перебував заповідач на момент посвідчення заповіту.

Свідками можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю та не можуть бути: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Законодавством передбачено, що заповіт підписується особисто заповідачем, однак у тому випадку, коли заповідач унаслідок фізичної вади, не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Фізична особа, на користь якої заповідається майно, не вправі підписувати заповіт за заповідача.