#Legal Questions: Особливості банкрутства небанківських надавачів платіжних послуг

01.08.2021 набрав чинності Закону України «Про платіжні послуги» в редакції №1591-IX від 30.06.2021.

Цей Закон визначає поняття/основні терміни та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік надавачів платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг, установлює права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг тощо.

Відповідно до пункту першого розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цей Закон вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності, тобто 01.08.2022.

У зв’язку із набранням  чинності цього Закону, Кодекс України з процедур банкрутства  (далі по тексту – Кодекс) доповнено статтею 93², яка регламентує особливості банкрутства небанківських надавачів платіжних послуг, та яка також вводиться в дію 01.08.2022.

Слід зазначити, що відносини, пов’язані з провадженням у справах про банкрутство небанківських надавачів платіжних послуг, загалом регулюються Кодексом, проте з урахуванням певних особливостей зазначених нижче.

Небанківськими надавачами платіжних послуг є платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи), філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв’язку, надавачі нефінансових платіжних послуг.

Вищезазначені особи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг за умови отримання ними ліцензії на надання фінансових платіжних послуг, виданої Національним банком України, та включення до Реєстру платіжної інфраструктури.

Таким чином, під час розгляду господарським судом справи про банкрутство юридичної особи, яка є платіжною установою (небанківським надавачем платіжних послуг), учасником справи про банкрутство також визнається Національний банк України.

З урахуванням цього, у процедурі розпорядження майном боржника розпорядник майна зобов’язаний у десятиденний строк з дня його призначення надіслати Національному банку України та користувачам (клієнтам) платіжних послуг такого небанківського надавача платіжних послуг повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна.

З дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання небанківського надавача платіжних послуг банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури кошти користувачів (клієнтів) платіжних послуг підлягають поверненню клієнту, а вимоги користувачів платіжних послуг у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов’язаннями і задовольняються в порядку черговості, передбаченому цим Кодексом.