#Legal Questions: Особливості банкрутства фізичної особи

21 вересня 2019 введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс). Процедура банкрутства фізичних осіб регулюється Книгою четвертою  Кодексу.

Частиною першою статті 113 Кодексу зазначено, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичної особи, а також фізичної особи-підприємця здійснюється за правилами, визначеними Кодексом для здійснення процедури банкрутства юридичних осіб, за умови урахування особливостей, встановлених Книгою четвертою Кодексу.

Таким чином, арбітражний керуючий при здійсненні відповідних повноважень (керуючого реструктуризацією боргів боржника чи керуючого реалізацією майна банкрута) у справі про неплатоспроможність фізичної особи повинен дотримуватись та керуватись вимогами та положеннями як Книги третьої Кодексу, де розглядаються питання банкрутства юридичних осіб (статті 34-112), так і Книги четвертої Кодексу (статті 113-137).

Водночас, додаткові застереження та вимоги щодо банкрутства фізичних осіб також містять Прикінцеві та перехідні положення Кодексу, на окремих особливостях яких слід зупинитись та розглянути більш детально.

Зокрема, пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу зазначає, що протягом п’яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов’язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.

Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» № 1382-IX від 13.04.2021, пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу доповнено новими положення, які необхідно враховувати при здійсненні провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи:

📌за наявності у процедурі неплатоспроможності фізичної особи єдиного кредитора, який є забезпеченим, а боржник володіє на праві власності одним об’єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом;

📌про прийняття заяви до розгляду господарський суд надсилає ухвалу забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень не більше 15 днів;

📌на підготовчому засіданні господарський суд розглядає план реструктуризації без дотримання порядку затвердження плану реструктуризації боргів боржника, передбаченого статтею 126 Кодексу (План реструктуризації, що відповідає вимогам пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов’язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника), та заперечення кредитора, та постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

Зазначені ухвали можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку відповідно до Господарського процесуального кодексу України.