#Legal Questions: Порядок надання щорічних основних оплачуваних відпусток під час воєнного стану

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), на всій території України було введено воєнний стан. У зв’язку з цим відбулося багато змін у законодавстві для того, щоб чинні норми закону відповідали реальним життєвим обставинам у країні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (зі змінами), у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік. 

Отже, у разі якщо працівник має право на щорічну основну відпустку понад 24 календарних дні, роботодавець може надати її у повному обсязі, але за необхідності він також може обмежити таку відпустку 24 календарними днями на час воєнного стану. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

Також, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки,  тобто не застосовується дія  ч. 7 ст. 79 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не діє також і заборона ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2 років поспіль, а також їх ненадання протягом робочого року неповнолітнім та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці чи за особливий характер праці.

У разі, якщо у працівника вже є невикористані дні щорічної відпустки за минулі періоди, роботодавець може відмовити у їх наданні на період до закінчення воєнного стану в країні.

Слід зауважити, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Але у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Ще одним важливим моментом є те, що  раніше, до введення воєнного стану на території України, при обчисленні тривалості щорічних відпусток, а також додаткових відпусток не враховувались святкові та неробочі дні, які встановлені ст. 73 Кодексу законів про працю України, але на даний час норми цієї статті не застосовуються, а це означає, що тривалість відпустки, на яку перепадають святкові або неробочі дні – збільшувати не треба. 

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Але, йдеться про обмеження, а не скасування прав працівників.