#Legal Questions: Фізичний примус під час війни: як його трактує Закон

Використання фізичного насильства росіянами над українцями під час війни — дії, що по своїй жорстокості та чисельності випадків, мабуть, не мають аналогів у світовій історії. Майже у кожному звільненому населеному пункті знаходять катівні, у які найчастіше потрапляли цивільні люди, що не володіли жодною інформацією військового характеру. У багатьох тимчасово окупованих містах зараз обладнані та працюють фільтраційні табори, тисячі людей перебувають у в’язницях. До українців масово застосовується фізичний примус. Що це таке і як його трактує закон, — про це далі.

Фізичний примус — це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, завдання ударів, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити кримінальне правопорушення. Непереборним визнається такий фізичний примус, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю).

Фізичний примус, який є підставою для застосування частини першої статті 40 Кримінального Кодексу України, повинен бути:

📌суспільно-небезпечним, тобто таким, який за своїми характеристиками здатний спричинити шкоду суспільним відносинам, що прийняті під охорону кримінальним правом. Взятий відокремлено, такий фізичний примус повинен утворювати склад кримінального правопорушення, передбаченого відповідною нормою КК України;

📌непереборним, тобто таким, що особа в даній ситуації, із застосуванням наявних можливостей не може подолати через застосування такого фізичного примусу особа втрачає можливість керувати власними діями, а в деяких випадках – навіть усвідомлювати їх. З огляду на це дії, які нею вчиняються, не можуть розглядатись як кримінально протиправні, і особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Таким чином, дія, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками, не є кримінальним правопорушенням.