#LegalQuestions: Актуальні аспекти змін у процедурі державної реєстрації державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Наприкінці листопада 2021 року зазнав змін як Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року
№ 1127 (далі-Порядок № 1127) так і Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі-Порядок № 1141).

Зміни, вступили в силу 25 листопада 2021 року, у зв’язку з набранням чинності окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 509 та постанови Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2021 року № 1224.

Що ж саме було змінено у процедурі державної реєстрації державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень?

Міністерство юстиції України у своєму листі від 25.11.2021 № 114586/8.4.1/32-21 звернуло увагу на таке.

По-перше, в новій редакції були викладені пункти Порядку 1127, пов’язані з державною реєстрацією права власності на закінчений будівництвом об’єкт у результаті здійснення нового будівництва чи реконструкції.

Запровадження зазначених змін насамперед обумовлено приведенням нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства та вони не змінюють загальних засад державної реєстрації права власності на такі зазначені об’єкти, передбачені Порядком № 1127 (в редакції, що діяла до зазначених змін), зокрема щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Окремо слід зазначити, що у зв’язку з узгодженням роботи електронних систем з Порядку № 1127 виключаються положення щодо надання заявниками для проведення державної реєстрації права власності документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію будинку, будівлі, споруди, документів про присвоєння їм адреси, результатів проведення технічної інвентаризації тощо, оскільки необхідні державному реєстратору відповідні відомості мають отримуватися з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі — ЄДССБ).

Таким чином, на сьогодні залишаються незмінними основні засади державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об’єкт у результаті здійснення нового будівництва чи реконструкції, а саме необхідність прийняття відповідного об’єкта в експлуатацію та присвоєння йому адреси, а також проведення технічної інвентаризації цього об’єкта, водночас з урахуванням певних винятків для деяких «типів» об’єктів.

По-друге, у Порядку № 1127 відтепер відсутні норми, що передбачали можливість долучати до Державного реєстру прав особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом з метою забезпечення державної реєстрації права власності кожного окремого власника нерухомого майна документи, пов’язані з прийняттям об’єкта в експлуатацію, присвоєння йому адреси тощо (пункт 77 Порядку № 1127 у редакції, що діяла до 25 листопада поточного року). Йдеться про звичне та вживане серед державних реєстраторів прав на нерухоме майно поняття «папка від забудовника».

Необхідність відмови від подання таких документів обумовлена виключно впровадженням механізмів отримання державним реєстратором прав на нерухоме майно відповідних відомостей з ЄДССБ, про що зазначалося вище.

По-третє, передбачено інший підхід до використання відомостей про технічні характеристики об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта). Такі зміни, в першу чергу, стосуються способу отримання таких відомостей, як вже було зазначено вище.

Порядок № 1127 передбачає значно ширший перелік випадків використання відомостей про технічні характеристики об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) під час проведення державної реєстрації прав. Так, окрім існуючих положень Порядку № 1127 щодо отримання відомостей про технічні характеристики об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта), зокрема під час реєстрації права власності на закінчений будівництвом об’єкт у результаті здійснення нового будівництва чи реконструкції, в новій редакції викладено пункт 58 Порядку № 1127, яка передбачає наступне.

У разі, коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об’єкта, а також якщо реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва проведена до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності відомостей про технічну інвентаризацію такого об’єкта, отриманих державним реєстратором прав на нерухоме майно з ЄДССБ.

При цьому вимоги щодо отримання державним реєстратором прав на нерухоме майно відомостей про технічні характеристики об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) під час проведення державної реєстрації прав знайшли своє відображення також в пунктах 44, 53, 54, 67, 68 та 75 Порядку 1127.

Зміни у законодавстві у сфері державної реєстрації прав в цілому спрямовані на проведення державної реєстрації прав щодо об’єктів будівництва (закінчених будівництвом об’єктів), відомості про який вже мають міститися в ЄДССБ.

Окремо  слід звернути увагу на зміни до пункту 54 Порядку № 1127, які, з-поміж іншого, передбачають, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене у результаті поділу іншого нерухомого майна, проводиться одночасно щодо всіх об’єктів, утворених у результаті поділу, крім випадку, коли в результаті такого поділу хоча б на один із об’єктів, утворених у результаті поділу, змінюється власник нерухомого майна, у тому числі припиняється право спільної власності.

Вказана норма стосується виключно випадків, коли до поділу нерухомого майна і після такого поділу власником залишається одна і та ж особа. Спрямована така норма передусім на забезпечення повноти відомостей Державного реєстру прав, а також уникнення випадків залишення розділів Державного реєстру прав в стані поділу.