#LegalQuestions: Вчинення виконавчого напису нотаріусом

Згідно статті 18 Цивільного кодексу України та статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису – це захист нотаріусом цивільних прав кредитора за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України, шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості – це не доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається (презюмується) наявність боргу, а документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (надалі – Перелік) – не письмові докази наявності боргу, а докази наявності згаданих вище правовідносин.

Отже, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком. Водночас, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Відповідно до підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі – Порядок) строк 30 днів, який встановлюється з дня повідомлення боржника до дня вчинення виконавчого напису, розповсюджується виключно на звернення стягнення на нерухоме майно (договір іпотеки).

Підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку не передбачає обов’язку нотаріуса отримати підтвердження отримання вимоги боржником. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Згідно підпунктів 3.1, 3.3 та 3.4 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку, нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року, а строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Разом з тим, згідно статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони мають здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Якщо в кредитному договорі не передбачений строк його дії, тобто він укладений на невизначений час, сторони мають здійснити свої права та обов’язки за згаданим вище договором в будь-який час. Підкреслимо, що згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, у разі, якщо договір, на підставі якого був вчинений виконавчий напис, був укладений на невизначений строк, в кредитора виникає право вимагати виконання обов’язків боржника, передбачених договором, в тому числі – й право на примусове стягнення боргу — у будь який час, та це право виникає в нього кожного наступного дня протягом дії договору.

Разом з тим, згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід звернути особливу увагу на те, що у вказаному вище випадку це право кредитора виникає незалежно від строку виконання зобов’язання, передбаченого договором, яке не треба плутати із строком дії договору.

У разі, якщо строк дії договору не визначено, тобто якщо договір був укладений на невизначений строк, то трирічний строк починається з моменту настання права вимоги, тобто направлення боржнику вимоги про усунення порушень, копія якої разом з описом вкладення та квитанцією про оплату послуг поштового зв’язку, надається нотаріусу.