#LegalQuestions Електронне судочинство: Європейський досвід та українські реалії

Надзвичайні умови пандемії та всесвітнього карантину продемонстрували, що безпосередньо цифрові технології здатні розширити можливості людства. Розвиток і збільшення сфери застосування останніх визначені пріоритетними майже в усіх державах світу. Даний режим передбачає можливість відмови від паперових документів у державних установах.

Щодо основних засад електронного судочинства, то вони закріплені у висновках Консультативної ради європейських суддів, резолюціях Парламентської асамблеї Ради Європи, Комітету Міністрів Ради Європи, документах Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи та також інших актах, які заклали підвалини формування та розвитку європейської політики у цій сфері.

Аналізуючи досвід європейських країн у сфері запровадження ІКТ у судовій системі, ще у грудні 2016 року Європейська комісія з питань ефективності правосуддя ухвалила Керівні принципи кіберправосуддя. За своєю суттю, це базові принципи, які адресовані національному законодавцю і спрямовані на забезпечення ефективного використання можливостей технологій в контексті удосконалення функціонування національних судових систем. Необхідно зазначити, що в документі наголошується на тому, що модернізація системи правосуддя повинна розпочатися із встановлення чітких цілей (поліпшення якості правосуддя), а технології розглядаються як засіб, а не як мета. Більш за все, запровадження кіберправосуддя та його інструментів повинно керуватися судом, а не технологіями. Розробники технологій повинні прагнути краще розуміти правосуддя та співпрацювати із суддями та працівниками суду. ІТ технології повинні сприяти просуванню судових цінностей (неупередженість, незалежність, юридична визначеність, доступність), та не порушувати гарантії та процесуальні права, таке як, наприклад, право на справедливий судовий розгляд.

В аспекті впровадження європейських стандартів цифрового правосуддя в національну судову систему, слід зазначити, що Україна є однією з перших країн-партнерів ЄС, яка імплементує положення та засади Європейського кодексу електронних комунікацій, що є досить прогресивним кроком. Мова йде про ухвалення 30 вересня 2020 року Верховною Радою України закону «Про електронні комунікації», набрання чинності якого відбудеться 01.01.2022 року, який наближуватиме Україну до утвердження європейських стандартів у галузі електронних комунікацій.

Електронна система судочинства має низку очевидних переваг: своєчасність інформування учасників справи; економія робочого часу співробітників судів; економія витрат на друк документів тощо.

Так, серед її ключових особливостей на сьогодні треба зазначити такі: електронне заповнення позовних документів; онлайн консультація з інформації і документів, що використовуються у процесі судочинства; проведення засідань в режимі відеоконференцій; електронні запити та надання електронних копій; можливість використання електронної адреси, для отримування інформації з канцелярії суду тощо.

Не зважаючи на всі переваги електронного судочинства, треба зазначити  деякі проблемні моменти. Це насамперед досить високий ризик втрати юридично важливої інформації, відсутність «комп’ютерної грамотності» на рівні кваліфікованих користувачів у суддів і співробітників апарату судів; розроблення та введення в експлуатацію відповідного програмного забезпечення; необхідне технічне оснащення судів.

При використанні ІКТ у судовій системі дуже багато питань виникає у зв’язку із забезпеченням цілісності та безпеки бази даних, які формуються за результатами впровадження цифрового правосуддя. Усвідомлюючи ризик та небезпечність кібератак, урядом України схвалено дві постанови, які зміцнюють кібербезпеку та кіберзахист на національному рівні. Особливому кіберзахисту на державному рівні підлягають об’єкти критичної інформаційної інфраструктури.

Отже, Україна активно розпочала процес впровадження європейських стандартів цифрового правосуддя, що є запорукою протидії зловживанням у сфері судочинства, покращення доступності, відкритості та справедливості судового розгляду, проте практичне застосування потребує певного вдосконалення, адже рівень показників ефективності та якості правосуддя є прямим відображенням рівня захисту прав і свобод осіб в державі.