#LegalQuestions: Юрисдикція судів при розгляді майнових спорів, стороною в яких є боржник щодо якого ведеться справа про банкрутство
У постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19 викладено правову позицію, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Так, на розгляд до місцевого районного суду надійшов позов до органу місцевого самоврядування та юридичної особи щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, про передачу до комунальної власності територіальної громади об`єктів житлового фонду банкрута. Ухвалою місцевого районного суду відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом, роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративних судів. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом позову у зазначеній справі є надання згоди шляхом ухвалення відповідного рішення на сесії органу місцевого самоврядування щодо передачі об`єктів житлового фонду боржника в комунальну власність.
Постановою апеляційного суду оскаржувану ухвалу змінено та роз`яснено позивачу, що її позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у справі про банкрутство юридичної особи.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому висновок місцевого суду про відмову у відкритті провадження з наведених підстав є правильним. Однак суд першої інстанції не звернув увагу, що власником спірних об`єктів нерухомості є юридична особа відносно якої у господарському суді перебуває справа про його банкрутство, в якій позивач є одним із кредиторів, а отже відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України та статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» всі питання щодо майна банкрута, у тому числі й щодо передачі об`єктів житлового фонду у комунальну власність, відносяться до виключної компетенції господарського суду. При цьому статтями 40, 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачені повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії щодо управління та розпорядження майном боржника та функції господарського суду в ліквідаційній процедурі, а також порядок оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора учасниками справи про банкрутство.
Отже, вивчивши матеріали справи Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду висловив наступну нормативно-правову позицію.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.
За змістом частини першої статті 19 Цивільно процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України (пункт 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведені приписи процесуальних законів, правильне визначення юрисдикції суду у цій справі залежить від змісту правовідносин та її учасників.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII , який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною першою статті 2 Кодексом України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом статті 7 Кодексу України з питань банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарського процесуального кодексу України.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті
Оскільки юридична особа-боржник є учасником указаної справи, а сама позовна заява стосується майна боржника — об`єктів незавершеного будівництва (багатоквартирні житлові будинки), включеного до ліквідаційної маси боржника, усуваючи недоліки неповноти розгляду справи судом першої інстанції, апеляційний суд правильно виходив із того, що указана справа повинна розглядатися в межах справи про банкрутство, що свідчить про безпідставність доводів заявника, наведених у касаційній скарзі.
Так, законодавець під час розгляду даної справи вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18)).
Висновок про те, що розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, законодавцем віднесено до територіальної юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наведено також у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 21.11.2019 року у справі № 925/1205/15.