Законодавчі зміни щодо удосконалення питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку

Інформуємо, що 23.04.2021 набув чинності Закон України від 30.03.2021 № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» (далі – Закон №1357-ІХ), яким було внесено зміни до 43 Законів.

Зазначеним Законом №1357-ІХ удосконалено:

📌організаційно-правові засади комплектування Збройних Сил України високопрофесійним особовим складом, як у мирний час, так і в особливий період;

📌систему військового обліку, яку узгоджують зі стандартами НАТО.

Інформуємо про 10 найважливіших змін, які необхідно врахувати у роботі.

Зміна 1: Перетворення військових комісаріатів на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

На заміну військових комісаріатів (військкоматам) прийшли територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та Сп), які зокрема, перевірятимуть органи місцевого самоврядування, державні органи та установи, організації та підприємства і притягуватимуть до відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зміна 2: Введення нового виду військової служби — за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

До цього часу види військової служби поділялись на:

✔️строкову;

✔️за призовом під час мобілізації на особливий період;

✔️за призовом осіб офіцерського складу;

✔️за контрактом.

Так, до зазначених видів служби додався новий — військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (абз. 9 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» ).

Зміна 3: Перелік документів, який подає кандидат на роботу, доповнено військово-обліковим документом.

Відтепер, окрім паспорта та трудової книжки, кандидат на роботу має надати і військово-обліковий документ (ст. 24 Кодексу законів про працю України ) (далі — КЗпПУ)

До військово-облікових документів відносяться:

✔️для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;

✔️для військовозобов’язаних та резервістів — військовий квиток або тимчасове посвідчення (пункт 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.12.2016 № 921).

Зміна 4: Надано державним службовцям і працівникам, що служитимуть за призовом резервістів, переважне право залишитися на роботі при скороченні.

Резервісти, які проходили службу за призовом в особливий період, отримали переважне право залишитися на роботі при вивільненні працівників,  у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці — скороченні (п. 9 ч. 2 ст. 42 КЗпПУ). Але необхідно перевіряти, чи має резервіст статус учасника бойових дій, адже це теж критерій переважного права (п. 5 ч. 2 ст. 42 КЗпПУ).

Зміна 5: Надано державним службовцям і працівникам, що служитимуть за призовом резервістів, право на щорічну відпустку повної тривалості у перший рік роботи.

Резервіст зможе за бажанням отримати  щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві.

Необхідно врахувати, що таку пільгу матиме тільки державний службовець і працівник, що вже відслужив за призовом резервістів і був прийнятий на роботу упродовж трьох місяців після звільнення зі військової або альтернативної служби, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (п. 5 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки»).

Зміна 6: Введено нову категорію «квотників» – працівників, які відслужили за призовом резервістів.

Державних службовців і працівників, які відслужили за призовом резервістів, зараховують у квоту для працевлаштування.

Зміна 7: Надано дворічний «імунітет» від звільнення резервістам, що працевлаштовуються на перше робоче місце.

Громадянам України віком від 15 до 28 років, зокрема резервістам, які пройшли військову службу за призовом в особливий період, надається перше робоче місце на строк не менше двох років (ст. 197 КЗпПУ).

Зміна 8: Визначено обов’язковим для органів місцевого самоврядування, установ та організацій, підприємств виконання правил військового обліку.

Викладеними у новій редакції частинами першою та третьою статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», визначено, що керівник зобов’язаний повідомляти державних службовців і працівників про їх виклик до ТЦК та Сп.

Зміна 9: Визначено новий формат роботи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр).

Визначено державні органи та перелік інформації, які зобов’язані передавати в електронному вигляді до Реєстру. Відтепер, не доведеться подавати до ТЦК та Сп повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ці дані надходитимуть до Реєстру в процесі взаємодії з іншими державними реєстрами.

Зміна 10: Посилено відповідальність громадян та посадових осіб органів управління, установ, організацій та підприємств.

Замість п’яти статей у Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), якими була передбачена відповідальність за порушення у сфері військового обов’язку та військового обліку — залишилось три, а саме:

Стаття 210 КУпАП «Порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку», яка передбачає:

🔻від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  — за перше порушення.

🔻від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  — за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Стаття 2101 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає:

за перше порушення:

✔️для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

✔️для посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період:

✔️для громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

✔️для посадових осіб  від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 211 КУпАП «Зіпсування або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату», яка передбачає:

🔻від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  — за перше порушення.

🔻від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Крім того, посилено кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, призову, навчальних (спеціальних) зборів, згідно з Кримінальним кодексом України (далі – ККУ), а саме:

Стаття 335 ККУ «Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу» — передбачає обмеження волі на строк до 3 років.

Стаття 336 ККУ «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» — передбачає обмеження волі на строк від  3 до 5 років.

Частина перша статті 337 ККУ «Ухилення призовника, військовозобов’язаного і резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК та Сп» — передбачає штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  або залучення до виправних робіт на строк до одного року.

Частина друга статті 337 ККУ «Ухилення військовозобов’язаного і резервіста від навчальних (спеціальних) зборів» — передбачає штраф від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або залучення до виправних робіт на строк до двох років.